Вчора на засіданні РНБО розглядалися два вкрай важливих питання: прийняття Стратегії національної безпеки та оборони, Державне оборонне замовлення.

Від цих двох стратегічних документів залежить наша самостійність і незалежність. На мою думку, треба було більш детально розповісти представникам ЗМІ та суспільству про те, що ми будемо мати для держави після їх прийняття.

Стратегія національної безпеки України — є основним документом оборонного планування. Вона основа для планування діяльності органів державної влади у сфері національної безпеки. Виходячи з її положень розробляються доктринальні документи з питань воєнної безпеки, зокрема воєнна доктрина, основні напрями зовнішньої політики, стратегії інформаційної безпеки, кібербезпеки, реформування сектору безпеки і оборони, інших нагальних питань національної безпеки, а також державних програм за окремими напрямами державної політики національної безпеки. Органи державної влади керуються Стратегією при розробленні та реалізації законодавчих актів, концепцій, доктрин, стратегій, програм, планів та окремих заходів, укладенні міжнародних договорів і угод, інших міжнародно-правових документів, звітують про стан виконання Стратегії.

То що ж ми будемо мати і як це будемо реалізовувати протягом п‘яти неповних років???

Що стосується Державного оборонного замовлення. Його висвітлення було також незрозумілим для професіоналів. На деякі питання по ДОЗу відповіді були дані без конкретики, а фраза «на 16% збільшено фінансування ДОЗу», мала б потішити всіх. Але...те що я побачив та знаю, викликало у мене обурення та нерозуміння запропонованих рішень.

Виходячи зі свого досвіду, я прошу Президента Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України не підписувати ДОЗ, а відправити на доопрацювання.

Те як він підготовлений, викликає питання до компетентності керівників та відповідальних за його підготовку. Прийняття його в такому вигляді, призведе до зриву ключових оборонних програм та ініціатив, у подальшому може призвести - до послаблення нашої обороноздатності замість нарощування!

Саме головне, це стосується ракетної програми!!! Її розвиток турбує не тільки мене, військових, а ще багато свідомих українців. Так само вона цікавить і росіян, бо наша ракетна програма - наш щит! Ми за розвиток програми , а вони за згортання. Для них наші ракети, як кістка в горлі. Протягом попередніх років, ракетна програма була пріоритетом!

Сьогодні, цього я не почув. Багато «голів» у фінансуванні інших важливих напрямків від зв’язку до бронетехніки.

Не люблю окозамилювання, не терплю популізму там, де мають бути чіткість, кількість, впевненість та перспектива. 

Можливо, важко розібратись у військових питаннях стратегічного рівня не маючи досвіду, знань, не будучі на фронті - то слухайте професіоналів!

Президента, я бачив на фронті в серпні 14, 95 квартал допомагав нашим воїнам - тому стоячи поряд з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України - ще більша відповідальність у стратегічному плануванні, за Стратегію Нацбезпеки, ДОЗ аби Президент, армія та народ були впевнені - безпека держави в руках надійних.

Закликаю, дуже виважено підійти до стратегічного планування, можливих розвитків подій та прийняти рішення виключно на користь держави, її оборони та безпеки.

Сергій Кривоніс

 
Поділіться публікацією та долучайтеся до нас на Facebook